Іду, зібравши сили у кулак,
Все думаю, щоб день цей пережити,
А за спиною десь навшпиньки бродить страх
І так і хоче серцем завлодіти.
Вже коло вуха десь бринить метал,
І шкидко куля пролітає,
А я лише встигаю відійти,
Щоб роковою куля та не стала.
Натягнутою жилою тремтить душа,
І в голові моїй нема спокою,
Ось так нелегко жить коли брехня
Грає з тобою!!!
1 комментарий:
Якщо ти цей вірш сама придумала(я сподіваюся), то БРАВОООО
=)))))
умнічка
Отправить комментарий